Профиль Сороки Миколы ВКонтакте

Я, Сорока Микола Петрович, народився 5 серпня 1952 року в с. Повчино Новоград-Волинського району Житомирської області, українець. Громадянин України. Проживаю в Україні з народження. Освіта вища: у 1974 році закінчив Українську сільськогосподарську академію за кваліфікацією інженер-механік сільського господарства. З червня 2012 року - доктор наук з державного управління. Трудова діяльність: в 1974-1975 роках головний інженер колгоспу ім. Б. Хмельницького Новоград-Волинського району Житомирської області, 1975-1979 рр. – заступник керуючого, головний інженер Рокитнівського районного об’єднання «Сільгосптехніка», 1979-1985 рр. – начальник управління з відновлення деталей машин, заступник голови з економічних питань Рівненського обласного об’єднання «Сільгосптехніка», 1986-1989 роках – начальник відділу нової техніки агропромислового комітету Рівненської області, 1989-1991 рр. – голова Рівненського обласного об’єднання «Агропромремтранс», 1991-1993 рр. – генеральний директор Рівненського обласного ВО «Облагротехсервіс», 1993-1997 рр. – генеральний директор, голова правління ВАТ «Рівненське обласне підприємство з матеріально-технічного і сервісного забезпечення «Облагротехсервіс». З лютого 1997 р. до лютого 2005 р. – голова Рівненської обласної державної адміністрації. Державний службовець І рангу, І категорії. З ініціативи та під безпосереднім керівництвом протягом 1998-2002 рр. введена в дію ювелірна фабрика ДП "Укрбурштин"; перша в Україні сірникова фабрика в м. Березне; найсучасніше виробництво з випуску склотари євростандарту на СП "АД-Зоря" Рівненського району. Реалізовані інноваційні проекти щодо впровадження енергозберігаючої технології з випуску декоративних нетканих матеріалів для меблевої та автомобілебудівної промисловості на ВАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" та цілодобового забезпечення мешканців обласного центру водою. В стадії реалізації – довгострокова Програма "Рівненщина-2010". Введено в експлуатацію телевежі в мм. Дубровиця, Сарни, смт Зарічне; гімназію в с. Омеляна; відділення серцево-судинної хірургії Рівненської обласної лікарні. В межах реалізації регіональної програми "Мости" зведено 8 стаціонарних мостів у північних районах області. З квітня 2007 р. до січня 2008 р. та з березня 2010 до грудня 2011р. – перший заступник Міністра регіонального розвитку та будівництва України. З червня 2012 року призначений виконуючим обов’язки ректора Національного університету водного господарства та природокористування. У 1995 році присвоєно Почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України». Нагороджений орденами «За заслуги» І ступня (2004 р.), II ступеня (2002 р.) і III ступеня (2000 р.), трьома Почесними грамотами Кабінету Міністрів України з врученням пам'ятних знаків (2002 р., 2007 р., 2012 р.), золотою медаллю Міжнародної Кадрової Академії «За ефективне управління» (2001 р.), Португальським орденом «За заслуги», Срібно-бурштиновим орденом І ступеня Національного університету «Острозька академія», та сімома медалями, в тому числі Демократичної Республіки Афганістан. Нагороджений нагрудними знаками «Відмінник освіти України», «Відмінник лісового господарства України». За значний внесок в розвиток вищої освіти і науки Рівненської області обраний почесним професором Національного університету водного господарства та природокористування, почесним академіком Острозького Академічного Братства та нагороджений Почесною срібною відзнакою «Князь Василь Костянтин Острозький». За сприяння утвердженню духовності та зміцненню українського православ’я, шляхів до миру і злагоди нагороджений трьома орденами «Святого Князя Володимира Великого», орденами «Преподобного Нестора Літописця» та «Різдва Христового-2000» Української Православної Церкви, Української Православної Церкви Київського патріархату та Української Автокефальної Православної Церкви. У 1986-1988 рр. – керівник групи радян

Шахи, рибальство

Рідна мати моя, Два кольори, Как молоды мы были.

Слова, не підтверджені справами, не мають жодної ваги.